Анотація
Програма вивчення навчальної
дисципліни “ Анізотропні середовища та компонентна база ВОСП” складена відповідно до освітньої програми підготовки магістра спеціальності
172 Телекомунікації та радіотехніка.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є анізотропні середовища та компоненти ВОСП на їх основі.
Міждисциплінарні зв’язки: забезпечується вивченням дисциплін – «Напрямні системи електричного та оптичного зв’язку», «Когерентні ВОСП», «Виробництво та випробування компонентів ВОСП».
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Поняття анізотропії та способи її утворення.
2. Нелінійні ефекти у волоконно-оптичних система зв’язку.
3. Компонентна база ВОСП.
1. Мета та завдання навчальної дисципліни
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Анізотропні середовища та компонентна база ВОСП” є формування знань щодо поняття анізотропії та способів її утворення, використання анізотропного середовища для створення компонентів ВОСП.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Анізотропні середовища та компонентна база ВОСП” є вивчення основ та характеристик анізотропних середовищ та їхнього використання в компонентній базі ВОСП.
1.3. Згідно з вимогами освітньої програми студенти повинні:
знати: поняття анізотропії, типи анізотропних середовищ, методи створення штучної анізотропії, фото пружний та п’єзооптичний ефекти, компонентну базу ВОСП.
вміти: аналізувати анізотропні середовища, визначати основні параметри та характеристики компонентів ВОСП, принцип роботи яких базується на використанні анізотропії.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться ____120__
годин____4___ кредити ЄКТС.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Поняття анізотропії та способи її утворення.
Способи утворення анізотропії. Анізотропні оптичні волокна. Діелектричні властивості та фізичні процеси в ОВ, вигнутому за спіральною лінією. Поляризуючі властивості спірально вигнутих оптичних волокон. Дисперсія сигналів в спірально вигнутих оптичних волокнах. Оптичні волокна з впорядкованою мікроструктурою скла, що обертається.
Змістовий модуль 2. Нелінійні ефекти у волоконно-оптичних система зв’язку.
Самофокусування, фазова само- і кросс-модуляції. Вимушене непружне розсіювання. Чотирихвилеве змішування. Рамановські волоконно-оптичні підсилювачі. Порогові і мультистабільні пристрої.
Змістовий модуль 3. Компонентна база ВОСП.
Оптичні мультиплексори/демультиплексори. Оптичні транспондери. Оптичні циркулятори. Компенсатори дисперсії.
3. Рекомендована література
1. Иванов А.Б. Волоконная оптика, компоненты, системы передачи, измерения / Иванов А.Б. – М.: Компания Сайрус Системс, 1999. – 672 с.
2. Корнейчук В.И. Оптические системы передачи / Корнейчук В.И., Макаров Т.В., Панфилов І.П. – К.: Техніка, 1994. – 388 с.
3. Окоси Т.
Волоконно-оптические датчики / Т. Окоси, К. Окамото, М. Оцу, Х. Нисихара, К.
Кюма, К. Хататэ; под ред. Т. Окоси; пер. с япон. –
Л: Энергоатомиздат, Ленингр. отделение, 1990. – 256 с.
4. Макаров Т.В. Когерентные волоконно-оптические системы передачи: учебник / Макаров Т.В. – Одесса: ОНАС им. О.С. Попова, 2009. – 220 с.
5. Шереметьев А.Г. Когерентная волоконно-оптическая связь. – М.: Радио и связь, 1991. – 192 с.
6. Агравал Г. Нелинейная волоконная оптика / Агравал Г. – М.: Мир, 1996. – 323 с.
7. Макаров Т.В.
Анизотропия изогнутых волоконных световодов /
Т.В. Макаров // Праці УНДІРТ. – Одеса, 1996. – №. 1. – С. 106 – 108.
8. DeCusatis C. Fiber Optic Essentials / C. DeCusatis, C. J. Sher DeCusatis. – San Diego: Academic Press, 2006. – 284 p.
9. Tricker R. Optoelectronics and Fiber Optic Technology / Tricker R. – Oxford: Elsevier Science, 2002. – 339 p.
10.
Chomycz B. Planning Fiber
Optic Networks / Chomycz B. – New York: McGraw-Hill,
2009. – 401 p.
4. Форма підсумкового контролю успішності навчання поточний контроль знань: оцінка за комплексне завдання; залік.
5. Засоби діагностики успішності навчання Оцінювання проводиться за шкалою ESNS, національною та за шкалою ОНАЗ (100 бал.)
- Викладач: Денис Багачук
Предметом вивчення навчальної дисципліни є технології та етапи проектування багатоканальних телекомунікаційних волоконно-оптичних систем та мереж.
Міждисциплінарні зв’язки: забезпечується вивченням дисциплін – «Напрямні системи електричного та оптичного зв’язку», «Когерентні ВОСП», «Виробництво та випробування компонентів ВОСП».
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Проектування багатоканальних волоконно-оптичних систем та мереж.
1. Мета та завдання навчальної дисципліни
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “ Проектування телекомунікаційних систем та мереж” є формування знань щодо технологій та етапів планування та проектування багатоканальних телекомунікаційних волоконно-оптичних систем передавання та мереж.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “ Проектування телекомунікаційних систем та мереж ” є вивчення основ та етапів проектування багатоканальних телекомунікаційних волоконно-оптичних систем передавання та мереж.
1.3. Згідно з вимогами освітньої програми студенти повинні:
знати: технологію та етапи проектування багатоканальних волоконно-оптичних систем та мереж, склад апаратури багатоканальної ВОСП, типи оптичних волокон для багатоканальних ВОСП.
вміти: проектувати багатоканальні ВОСП з урахуванням розвитку, вибирати тип лінійного інтерфейсу та тип ОВ для багатоканальних ВОСП, розраховувати довжину ділянки підсилення ВОЛП за дисперсією та шумами, розміщувати регенератори та підсилювачі на ВОЛП і забезпечувати їх живлення.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться ____120__ годин____4___ кредитів ЄКТС.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Проектування багатоканальних волоконно-оптичних систем та мереж.
Типи оптичних лінійних інтерфейсів, їх характеристики та особливості використання в багатоканальних ВОСП. Типи ОВ, їх характеристики та особливості використання в багатоканальних ВОСП. Застосування волоконно-оптичних підсилювачів, кількість підсилювачів на довжину регенераційної дільниці. Вплив нелінійних ефектів на довжину регенераційної дільниці.
3. Рекомендована література
1. Иванов А.Б. Волоконная оптика, компоненты, системы передачи, измерения / Иванов А.Б. – М.: Компания Сайрус Системс, 1999. – 672 с.
2. Скляров
О.К. Волоконно-оптические сети и системы / Скляров О.К. – М.: Солон-Пресс,
2004. – 272 с.
3. Волоконно-оптические кабели: Теоретические основы, конструирование и расчет, технология изготовления и эксплуатация: монография / [Иоргачев Д.В., Бондаренко О.В. Дащенко А.Ф., Усов А.В.]. – Одесса: Астропринт, 2000. – 323 с.
4. Макаров Т.В. Когерентные волоконно-оптические системы передачи: учебник / Макаров Т.В. – Одесса: ОНАС им. О.С. Попова, 2009. – 220 с.
5. Шереметьев А.Г. Когерентная волоконно-оптическая связь. – М.: Радио и связь, 1991. – 192 с.
6. Агравал Г. Нелинейная волоконная оптика / Агравал Г. – М.: Мир, 1996. – 323 с.
4. Форма підсумкового контролю успішності навчання поточний контроль знань: оцінка за курсовий проект; залік.
Засоби діагностики успішності навчання Оцінювання проводиться за шкалою ESNS, національною та за шкалою ОНАЗ (100 бал.)
- Викладач: Денис Багачук
- Викладач: Дмитро Степанов